Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 904/816/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Крамар О.О.; третьої особи - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від10.09.2014та на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської областівід10.04.2014у справі № 904/816/14за позовомДніпродзержинського державного технічного університетудоКомунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській областіпростягнення 751 078, 99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Дніпродзержинський державний технічний університет звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі - КП "Дніпродзержинськтепломережа") про стягнення грошових коштів в сумі 751 078, 99 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2014 порушено провадження у справі № 904/816/14 за позовом Дніпродзержинського державного технічного університету до КП "Дніпродзержинськтепломережа" про стягнення 751 078, 99 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г.) від 10.04.2014 у позові відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) від 10.09.2014 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 03.12.2014.

КП "Дніпродзержинськтепломережа" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило в задоволенні касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області відмовити.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, між КП "Дніпродзержинськтепломережа" (постачальник) та Дніпродзержинським державним технічним університетом (споживач) укладено договір № 83-Т на відпуск теплової енергії від 01.02.2011, предметом якого є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: вул. Квітів, 12а, вул. Енергетиків, 2а, - без приладу; вул. Дніпровська, 2, вул. Квітів, 12а, пр. Пеліна, 29, пр. Пеліна, 16, вул. Дніпробудівська, 13а, вул. Миру, 25, - джерело - ДТЕЦ. До договору прикладаються додатки, котрі є невід'ємною частиною договору: додаток 1 - акт балансового розмежування теплових мереж, споживач самостійно його підготовлює і узгоджує з постачальником; 2 - перелік необхідної інформації до договору.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), або в іншій формі згідно з чинним законодавством. В цьому ж пункті договору зазначено, що рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 27.10.2009р. № 528 (ІІІ гр..), Постановою НКРЕ від 14.12.2010р. № 1857 (І гр.., ІІ гр..) визначено, що тариф за 1 Гкал складає І гр. - 273,89 грн., ІІ гр. - 583,55 грн., ІІІ гр.. - 766,26 грн. з ПДВ. Інформація про зміну тарифів доводиться до позивача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладення договору. Постачальник має право застосувати нові узгоджені тарифи без додаткового погодження із споживачем. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач упродовж розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок здійснюється до 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпродзержинського державного технічного університету за період з 01.01.2011 по 31.08.2013 роки. За результатами її проведення складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Дніпродзержинського державного технічного університету за період із січня 2011 року по серпень 2013 року від 02.10.2013 № 03-21/7.

Ревізією дотримання чинних норм і нормативів, цін та тарифів на комунальні послуги встановлено, що тарифи на теплову енергію для потреб мешканців гуртожитку в рахунках на оплату послуг з теплопостачання застосовувалися у завищеному розмірі, а саме як для "бюджетної установи", а не як для населення.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Дніпродзержинського державного технічного університету до КП "Дніпродзержинськтепломережа" про стягнення матеріальної шкоди (збитків) на суму 751 078, 99 грн., завданих внаслідок безпідставного поділу опалювальної площі гуртожитків на житлову та нежитлову та через завищення тарифів (оплати частини вартості послуг з теплопостачання за тарифами, затвердженими як для бюджетних установ, а не за тарифами для населення).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору (ч. 7 ст. 276 ГК України).

Згідно з ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Господарськими судами встановлено, що укладаючи договір від 01.02.2011, сторони зазначили, що розрахунки здійснюються відповідно до діючих тарифів згідно рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 528 від 27.10.2009 та Постанови НКРЕ № 1857 від 14.12.2010. У зв'язку зі зміною тарифів на підставі Постанови НКРЕ №121 від 30.09.2011 сторонами 21.10.2011 була укладена додаткова угода до договору № 83т від 01.02.2011.

В додатку 3 до договору сторони визначили загальну опалювальну площу по приладам та без приладів обліку для Ігр., ІІгр., ІІІгр. споживачів та теплове навантаження.

На виконання умов договору відповідач здійснив поставку теплової енергії позивачу на обумовлені об'єкти та виставляв відповідні рахунки з урахуванням груп споживачів. При цьому в гуртожитках по першій групі нарахування здійснювалися за приміщення, які займали студенти та працівники позивача, по ІІІгр. приміщення зайняті орендарями, інші приміщення по ІІгр. - бюджетні установи.

Відповідно до укладеного між сторонами договору, як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії на об'єкти зазначені в договорі є відповідач, а споживачем - позивач, який є бюджетною установою, у зв'язку з чим суди дійшли висновку, що споживачем послуг усієї теплової енергії, яка постачається на об'єкти зазначені в договорі є позивач, як балансоутримувач.

Правовою підставою позову Дніпродзержинського державного технічного університету визначено ст. 22 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи не доведено протиправність дій позивача, оскільки ним не допущено порушень умов, укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії, та як наслідок цього, заподіяння відповідачем матеріальних збитків позивачу, а вимоги ДФІ в Дніпропетровській області, адресовані Дніпродзержинському державному технічному університету, самі по собі не є підставою для цивільної відповідальності КП "Дніпродзержинськтепломережа".

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Дніпродзержинського державного технічного університету, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинського державного технічного університету залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 у справі № 904/816/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.